- звертати
- -а́ю, -а́єш, недок., зверну́ти, зверну́, зве́рнеш, док.1) неперех. Змінювати напрямок руху вбік від попереднього; повертати, рухаючись. || до кого – чого. Змінюючи напрямок, рухатися до кого-, чого-небудь. || Даючи прохід, проїзд кому-, чому-небудь, відходити, сходити вбік з дороги.2) перех. Спрямовувати кого-, що-небудь убік. || рідко. Змінювати напрямок пролягання дороги, стежки і т. ін.3) неперех. Мати, утворювати згин, вигин, поворот, завертати (про дорогу, річку і т. ін.).4) неперех., розм. Наближатися до якої-небудь межі в часі або відходити від такої межі. || безос. Доходити певного віку.5) перех. і неперех. Спрямовувати, переводити мову, розмову, думки на іншу тему, особу, інший предмет.6) перех. Говорити, писати, спрямовувати свої слова, свою мову до кого-, чого-небудь.7) перех. Повертати, спрямовувати що-небудь у певний бік, до когось, чогось. || Зсовувати набік.8) тільки док., перех., розм. Ударивши, різко повернувши, перекосити, викривити, ушкодити що-небудь.••
Зверну́ти в'я́зи (ши́ю, го́лову) — а) (кому) убити, скрутивши шию, різко завернувши голову (зазвичай птахові); б) (кому) покалічити або вбити; в) (собі) покалічитися або загинути.
9) перех. і без додатка, на кого – що. Складати вину на кого-небудь іншого. || Виставляти кого-, що-небудь як причину для виправдання або пояснення чогось.10) неперех., заст. Іти, їхати назад; вертатися.11) перех., рідко. Віддавати, повертати що-небудь назад. || Поновлювати що-небудь витрачене.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.